Урок 1. Вимоги до оформлення бухгалтерських документів. Матеріальна відповідальність.

План уроку:

1. Вимоги до оформлення бухгалтерських документів.

2. Матеріальна відповідальність.

Вимоги до оформлення бухгалтерських документів:

Від якості оформлення документів залежать повнота й достовірність показників обліку та звітності.

Основні вимоги до складання документів:

• своєчасність складання;

• достовірність показників;

• правильність оформлення;

• заповнення всіх реквізитів.

       Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку первинні документи мають бути складені в момент здійснення господарських операцій або одразу після їх завершення.

Реквізити — це показники, які характеризують сутність господарської операції. Основні реквізити є в кожному документі, а додаткові притаманні певним окремим документам.

Щоб бути доказовим і мати юридичну силу, документ має містити обов'язкові реквізити:

? назву документа (форми);

? дату і місце складання;

? назву підприємства, від імені якого складено документ;

? зміст та обсяг господарської операції, підстава для її проведення;

? вимірники операцій (натуральні і грошові);

? посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;

? особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

           У разі відсутності будь-якого з обов’язкових реквізитів документ втрачає свою доказову силу і не може бути підставою для записів у системі

бухгалтерського обліку.

Залежно від характеру операцій до первинних документів можуть бути внесені додаткові реквізити:

Ü ідентифікаційний код підприємства чи особи;

Ü номер документа;

Ü підстава для здійснення операції;

Ü дані про документ, що засвідчує особу;

Ü інші додаткові реквізити.

       Документи складають на бланках типових форм, затверджених Міністерством фінансів і Міністерством статистики України, або на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України. Форма первинного документа має бути простою, зручною й такою, що характеризує відповідну операцію, задовольняючи вимоги оперативного, статистичного й бухгалтерського обліку.

      Для виконання цих вимог велике значення мають уніфікація і стандартизація документів.

Уніфікація документів — це розробка єдиних форм документів для оформлення однотипних господарських операцій.

Стандартизацією називають встановлення для бланків однотипних документів однакового найраціональнішого розміру та форми з певним розміщенням відповідних реквізитів.

Перевірка і обробка документів.

       Документи після запису в них господарських операцій передаються в бухгалтерію. Здаються по реєстру, копією якого служить розписка бухгалтерії в їх прийомі. Прийняті документи підлягають перевірці. Перевірка необхідна для встановлення правильності їх складання, законності і повноти відображення в них господарських операцій. Перевірка буває суттєва, формальна і арифметична.

Суттєва – полягає у встановленні законності і доцільності виконаної господарської операції.

Формальна – перевірка документів по формі, яка має за мету встановити повноту заповнення реквізитів документів, наявність відповідних підписів.

Арифметична – перевірка всіх арифметичних підрахунків.

Перевірені і прийняті бухгалтерією документи підлягають подальшій обробці, яка заключається в угрупуванні документів, таксуванні і розмітці.

Угрупування – підбір однорідних по змісту документів в групи і запис їх в накопичувальні відомості для отримання загальних підсумків.

Таксування – розцінка, проставляються на документах ціни і вираховуються суми.

Розмітка – полягає у визначенні кореспондуючих рахунків, на яких повинна відображатися господарська операція.

Матеріальна відповідальність:

       Матеріальна відповідальність виникає внаслідок спричинення шкоди підприємству працівником, який знаходиться в трудових відносинах з підприємством або який виконує роботи чи надає послуги при відсутності трудових відносин (у разі наявності цивільно-правового договору).

Розрізняють два види матеріальної відповідальності перед підприємством:

1) відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок порушення покладених на працівника трудових зобов'язань;

2) відповідальність за втрати, спричинені при відсутності трудових відносин (порушення цивільно-правової угоди).

       Загальні правила визначення матеріальної відповідальності встановлено КЗпП ст. 130, зокрема "...працівники несуть матеріальну відповідальність за збиток, спричинений підприємству, установі, організації внаслідок покладених на них трудових відносин".

       Індивідуальна матеріальна відповідальність настає для працівника внаслідок факту спричинення збитку підприємству, поширюється на кожного працівника незалежно від посади, яку він займає, і роботи, яку він виконує (крім випадків укладання відповідних договорів про колективну відповідальність).

      Повна матеріальна відповідальність працівника настає при укладенні з таким працівником спеціального письмового договору. При цьому необхідно дотримуватись таких умов:

а) досягнення цим працівником віку 18 років;

б) працівник займає посаду, виконує роботи, безпосередньо пов'язані зі збереженням, обробкою, продажем (відпуском) переданих йому матеріальних

цінностей.

Існує перелік посад та робіт, за якими може бути укладений договір, зокрема:

а) до переліку посад відносяться: касири, завідуючі магазинами, аптеками і їх замісники, експедитори по перевезенню вантажів тощо;

б) перелік робіт включає: приймання, зберігання, обробку, відпуск ТМЦ на складах, базах, АЗС, коморах, гардеробах, приймання від населення всіх видів платежів тощо.