Облік, калькуляція і звітність. Урок 4.

Тема 1. Бухгалтерські документи та облік сировини і товарів на складі підприємств харчування

Урок 4. Порядок складання звіту про рух сировини і тари на складі.

План уроку:

1.     Звітність матеріально-відповідальних осіб.

2.     Облік руху сировини, продуктів і готової продукції на складі.

3.     Розрахунок середньозваженої собівартості товару на складі.

  1.Звітність матеріально-відповідальних осіб:

         “Звіт товарів і тари на складі” є зведеним документом, який складають матеріально відповідальні особи за звітний період. Звітний період та термін подання звітів визначається керівником гуртового підприємства залежно від потреб в інформації та обсягів господарської діяльності (щоденно або 1 раз в 3 дні).

Звіт складає матеріально відповідальна особа або бригадир (при бригадній матеріальній відповідальності). Матеріально відповідальна особа заповнює спочатку загальні реквізити звіту (назва організації, підприємства, номер звіту, дата звітного періоду).

Звіт складається з двох розділів:

1 - “Надходження”;

2 - “Вибуття”.

        Матеріально відповідальні особи заповнюють графи про номери і дати документів, “від кого отримано”, “кому відвантажено” і суми товарів і тари.

У кінці звітного періоду підраховують підсумки за розділами окремо “Товарів” і “Тари” та визначають залишки товарів і тари. Після цього матеріально відповідальна особа проставляє кількість прибуткових і видаткових документів, дату складання і підпис.

Слід вказати, що звіт складають у двох примірниках і подають в бухгалтерію разом з прикладеними первинними документами, які засвідчують господарські операції. В бухгалтерії здійснюється приймання звіту та перевірка за суттю, з формального, арифметичного та логічного боку. За суттю перевіряють відповідність господарських операцій і первинних документів.

Арифметична перевірка проводиться з метою підтвердження записаних сум у первинних документах.

(підприємство, організація)	Додаток до Порядку обліку сировини, матеріалів та готової продукції на підприємствах
Ідентифікаційний
код за ЄДРПОУ
			Форма N 4
		Код за ДКУД

ЗВІТ
про рух сировини, готової продукції

N __________ "___" ____________ 20__ року
________________________________
(найменування цеху або складу)

Найменування

Одиниця виміру

Залишок на початок дня

Надійшло

Відпущено

Залишок на кінець дня

тара

вага

тара

вага

тара

вага

тара

вага

вид

кіль- кість

вид

кіль- кість

вид

кіль- кість

вид

кіль- кість

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Підтверджувальні документи: за приходом _______ шт., за видатками ___ шт.
Зав. складом (нач. цеху) _________________________________
                                                                          (підпис)               (П. І. Б.)
Звіт з доданими документами прийняв бухгалтер __________________________
                                                                                                                                       

                                                                                  (підпис)            (П. І. Б.) 

                        2.Облік руху сировини, продуктів і готової продукції на складі:

        Ціни на продукцію закладів ресторанного господарства різняться залежно від типу підприємства, контингенту обслуговування, місця розташування. У цьому зв’язку всі заклади ресторанного господарства поділяються за ступенем матеріально-технічного оснащення, рівнем та кількістю запропонованих послуг.

      Запаси товарів на підприємствах громадського харчування обліковуються в бухгалтерії у сумарно-грошовому виразі за обліковими цінами, а в місцях їх збе­рігання — у натурально-вартісному виразі. Продукти і товари для виготовлення продукції громадського харчування зберігаються на складах ( в коморі).

     Облік руху товарів і тари у місцях зберігання здійснює завідувач складу. Матеріально відповідальні особи на підставі первинних документів здійснюють записи в реєстри, форма і порядок заповнення яких залежить від способу

зберігання товарів і тари на гуртовому складі. Так, можуть застосовуватися такі способи зберігання цінностей:

1) гатунковий;

2) партіонний;

3) сальдовий;

4) автоматизований.

В бухгалтерії ведуть паралельно кількісно сумовий облік руху товарів і тари за такими ж способами.

Для ведення кількісного обліку використовують такі реєстри:

- товарні книги;

- картки натурального обліку;

- партіонні книги;

- машинограми або автоматизовані реєстри кількісно-сумового обліку.

© Гатунковий спосіб складського обліку передбачає ведення кількісного обліку за найменуваннями товарів і тари, номенклатурними номерами, матеріально відповідальними особами в товарних книгах і картках кількісного обліку. Рахунки в товарній книзі відкривають на кожен ґатунок товарів в порядку зростання номенклатурних номерів.

Залишки в книзі записують у кількісному виражені і визначають після кожного запису даних з первинного документа.

За даними записів в товарних книгах на кожне перше число місяця, а також на дату проведення інвентаризації визначають кінцеві залишки і переносять їх в оборотну відомість кількісно-сумового обліку.

 ! Застосування карток складського обліку передбачає ведення на складі спеціальної картотеки, в якій зберігають картки за ґатунками товарів, номенклатурними номерами.

© При партіонному способі ведення складського обліку на кожну партію отриманих товарів виписується партіонний ярлик, який зберігається за товарними партіями.

В ярлику вказують всі дані про товар. Записи із оприбуткування та списання товару здійснює матеріально відповідальна особа в партіонній книзі або в картках партіонного обліку лише за кількістю. Записи здійснюють лінійно-позиційним способом.

Більш прогресивними способами організації складського обліку є сальдовий та автоматизований.

© Суть сальдового способу полягає в тому, що на складах здійснюють лише кількісний облік руху товарів і тари, а в бухгалтерії ─ лише сумовий аналітичний облік руху товарів і тари.

На кожне перше число місяця або дату проведення інвентаризації складають сальдову відомість. Загальний підсумок залишків товарів по сальдовій відомості в сумовому вираженні звіряється із залишками товарів і тари, які відображені в реєстрах сумового аналітичного обліку за матеріально відповідальними особами.

© Суть автоматизованого реєстру кількісно-сумового обліку- це створення файлів наявності товарів за обліковими номенклатурами.

                       3.Розрахунок середньозваженої собівартості товару на складі:

        Облікова ціна товарів, рівень націнки і ціна продажу визначаються підпри­ємством самостійно і обумовлюються в наказі про облікову політику підприємс­тва. Обліковою ціною товарів в коморах закладів громадського харчування може бути первісна вартість або ціна продажу.

Задача.

На початку місяця на складі (в коморі) було 10кг масла за ціною 9 гривень за 1кг. У звітному місяці підприємство отримало такий же товар у кількості 20кг за ціною 9,8 гривень, а потім ще 15кг за ціною 10 гривень за 1кг. 33кг цього товару було відпущено у виробництво і списано на витрати. На кінець місяця на складі зберігалося 12кг масла за різними цінами. Визначить середньозважену собівартість цього масла.

Метод середньозваженої собівартості. Згідно з цим методом оцінка прово­диться щодо кожної одиниці запасів шляхом ділення сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів, які були на початок звітного місяця, і одер­жаних запасів у звітному місяці.

Рішення задачі:

 (10х9)+ (20Х9,8)+(15Х10)         436

---------------------------------- = -------- = 9,69 грн.

           10+20+15                        45

Собівартість відпущеного товару, визначеного згідно з методом середньо­зваженої собівартості, становить:

33Х9,69 = 319,75 грн.

При цьому залишок у коморі за середньозваженою собівартістю становить у грошовій оцінці:

12Х9,69 = 116,25 грн.

Метод FIFO.

FIFO (англ. First In, First Out) — метод бухгалтерського обліку ТМЦ, відповідно до якого ТМЦ, поставлені на облік першими вибувають з обліку теж першими.

Відповідно до цього методу списуються за фактичною собіварті­стю у хронологічному порядку: спочатку списуються товари, які надійшли до ко­мори в першу чергу, потім — у другу і так далі з урахуванням вартості залишків. У першу чергу списується залишок товарів у кількості 10кг, вартість якого становить:

10 Х 9 = 90,0 грн.

Потім списуються товари, що були прийняті упродовж місяця, у кількості 23 кг, вартість яких становить:

З 1 партії: 20 Х 9,8 = 196,0 грн. З 2 партії: 3 Х 10 = 30,0 грн.

Таким чином, списано 33кг на суму:

90,0 + 196,0 + 30 = 316,0 грн.

На кінець звітного періоду на складі залишилося 12кг масла на суму:

15-3=12

12х 10 =120,0 грн.

Лабораторно-практична робота № 2.

 Тема: Перерахунок овочів в залежності від пори року.

 Мета: закріпити на практиці теоретичні знання з перерахунку овочів в залежності від пори року. 

Зміст роботи 

Завдання: 1. Зробити перерахунок картоплі для картопляного пюре (з попередньої ЛПР) з 1 грудня. 

2. Зробити перерахунок овочів для супу з крупою (з попередньої ЛПР) з 1 січня. Хід роботи: 1. Виписати перелік продуктів, розрахованих в попередній ЛПР. 

2. Зробити перерахунки згідно завдання. 

3. Висновок. 

Контрольні запитання: 

1. Скільки розділів має збірник рецептур? 

2. Чому розкладка продуктів на страви зроблена по 2-3 колонках?

 3. Як зробити заміну продуктів в разі їх відсутності? 

4. Як змінюється кількість відходів в залежності від пори року? 

5. Чому користуватися збірником технологічних карток зручніше ніж збірником рецептур? 

6. Що означає вираз «Органоліптичні показники якості»? 

Практичні завдання для перевірки знань.

 Розрахувати необхідну кількість продуктів: 

1. Для приготування вінегрету необхідно взяти 3,7кг картоплі, 4,5кг буряків. Скільки цих продуктів використовують, якщо відходи збільшаться на 5%? 

2. На приготування 1кг салатної заправи необхідно взяти 120гр олії. Скільки олії використовують, щоб заправити 150 порцій салату (на 1 порцію використовують 20гр салатної заправи)? 

3. Для приготування 1кг борщу необхідно взяти 210гр капусти. Скільки капусти необхідно взяти, щоб приготувати 35 порцій борщу, вихід 1 порції 300гр?

 4. Щоб січена маса з риби була ніжніша до неї необхідно додати 3% сала від маси риби. Скільки сала необхідно придбати, щоб приготувати січену масу з 7кг чистого філе?

 5. Для приготування пиріжків з яблуками на 1кг начинки беруть 1,3кг яблук. Скільки яблук необхідно переробити, щоб приготувати начинку на 250шт пиріжків (на 1 пиріжок – 25г начинки)? 

6. Для приготування страви необхідно взяти на 1 порцію 1 /8шт яйця. Скільки яєць необхідно взяти для приготування 130 порцій цієї страви?